Ви дізналися, що Ваша дитина піддавалася насильству - АЛГОРИТМ ДІЙ

Даний допис містить фрагменти статті "Що робити батькам, якщо вони дізналися про факт насильства над дитиною?"

Що робити батькам, якщо вони дізналися про факт насильства над дитиною? (2023, 27 листопада). Українська Мережа За Права Дитини. https://childrights.org.ua/news/shho-robyty-batkam-yakshho-vony-diznalys-pro-fakt-nasylstva-nad-dytynoyu/

Щороку з 25 листопада до 10 грудня проходить Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства». Її мета – нагадати про питання протидії насильству в сім’ях, запобігання жорстокому поводженню з дітьми, протистояння торгівлі людьми та захист прав жінок. 

Згідно зі статистикою Офісу Генерального прокурора у сфері захисту прав і свобод дитини станом на 1 червня 2023 року, зареєстрували 867 кримінальних проваджень, повʼязаних зі злочинами проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини. 

За словами експертки, насильство над дітьми здійснюють люди з найближчого оточення дитини – члени сім’ї, родичі, сусіди, друзі батьків. До злочинів можна віднести два види дій сексуального характеру:  дії, пов’язані з дотиками до дитини та дії, які не пов’язані з дотиками, проте мають сексуальний характер.  

«Форм насильства, на жаль, багато. Наприклад, якщо дитині показують порно або її саму фотографують в певних позах. Будь-які дотики, що дискомфортні для дитини, теж можна вважати насильством. Також злочином вважають сексуальні стосунки з дитиною до 16 років, навіть якщо неповнолітня чи неповнолітній дали згоду», –  додає пані Мар’яна Гевко.

Нагадуємо, що кримінальна відповідальність за статтею 153 Кримінального кодексу України (скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом) – від 5 років позбавлення волі. Покарання за розбещення неповнолітніх – обмеження (чи позбавлення) волі до 5 років. 

Найперша і найважливіша порада – відстежити власний стан і потурбуватися про власні реакції. Дитину може більше травмувати реакція батьків чи дорослих, які є поруч. 

• Зберігайте спокій, але не ігноруйте дитину. 
  
• Слухайте, якщо дитина розповідає, але самостійно не розпитуйте про деталі. 
• Не піддавайте сумніву розповідь дитини. 
• Не засуджуйте та не звинувачуйте дитину. 
• Будьте обережними з дотиками. Обіймайте тільки якщо дитина хоче цього. 

«Найчастіше батьки лякаються. Новина  жахлива для усіх. Перша реакція захисна – це заперечити. А раптом дитина щось не так зрозуміла? Але дорослим потрібно вислухати та прийняти цю розповідь», – розповідає Мар’яна Гевко. 

Наступний крок – це повідомити про факт в органи поліції або в службу в справах дітей.  

«Дорослим потрібно проговорити з дитиною, пояснити, що це для захисту її інтересів. Дитина має знати, що відбуватиметься далі і що батьки поряд. Якщо буде відкрито кримінальна справа, то буде взаємодія дитини з органами слідства. Важливо максимально підтримувати дитину, бути на стороні дитини, слухати рекомендації фахівців, йти за допомогою до психолога, якщо є потреба. Це основне для батьків», – додає пані Мар’яна. 

Телефонуйте за номерами й отримуйте допомогу конфіденційно та безпечно:

• 102 – Національна поліція
• 0-800-211-444 – гаряча лінія психологічної підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ)
• 527 (з мобільного), 0800 505 501 (зі стаціонарного) – Національна гаряча лінія з консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми Міжнародної організації з міграції (МОМ). 
• 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного безплатно) – Національна дитяча «гаряча лінія»
  
• 15-47 – урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
  
• 0 800 213 103 – контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
  
• 0 800 500 335 або 116 123 – «гаряча лінія» з запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
  
•  +38 (044) 225 76 75  Уповноважений Президента України з прав дитини